Європейська Асоціація Транзакційного Аналізу (ЄАТА)

Офіційною мовою ЄАТА є англійська. «Офіційною» версією слід вважати наступний документ, викладений англійською мовою.

Етичний Кодекс ЄАТА

Затверджений голосами представників ЄАТА: липень 2007 та 2011 р.

Вступ

Метою Етичного Кодексу ЄАТА є створення методичних рекомендацій для національних організацій – учасників ЄАТА та для кожного окремого учасника ЄАТА, сприяння учасникам ЄАТА, які працюють у галузях психотерапії, консультування, виконують організаторську та навчально-виховну роботу, у формуванні етичної поведінки1. Кожна Національна Асоціація ставить перед собою завдання – застосовувати цей Етичний Кодекс згідно з національними деонтологічними нормами Транзакційного Аналізу.

Також вищезазначений Кодекс інформує суспільство про поведінку, якої слід очікувати від учасників Асоціації у відповідному контексті.

Кодекс зосереджений на критеріях професійної етичної поведінки. Цінності та відповідні етичні принципи становлять фундаментальну основу для формування етичної поведінки й визначення неетичної. Це є основним обов’язковим документом для всіх учасників ЄАТА. Зміни до вищезгаданого вносить лише рада ЄАТА. Етичні Норми ЄАТА (зі змінами та доповненнями від листопада 1995 року), що наразі називаються деонтологічними нормами, залишаються чинними та можуть бути адаптованими Національними Асоціаціями. Тому документ діє окремо від Етичного Кодексу ЄАТА.

Національні Асоціації – учасники ЄАТА приймають Етичний Кодекс ЄАТА та використовують його як систему орієнтирів при аналізі певних ситуацій учасників. Кожен учасник ЄАТА повинен дотримуватися вищезазначеного у своїй професійній діяльності. У протилежному випадку Національні Асоціації застосовуватимуть санкції2.

Кодекс поділений на три розділи. Перший становить вступ до Кодексу, опис загального уявлення про етику; другий, який є основною частиною Кодексу, – окреслює найважливіші цінності та пов’язані з ними етичні принципи, третій – присвячений практичному застосуванню зазначених принципів та цінностей. Ці розділи мають наступний зміст.

____________________________

1 Термін практикуючий фахівець застосовується у рамках цього Кодексу по відношенню до всіх учасників ЄАТА, які використовують ТА та/чи інші концепції й моделі з метою розуміння та зміни окремих осіб, груп чи організацій. Слово «клієнт» означає користувач, пацієнт, студент, група чи організація – отримувач професійних послуг учасників ЄАТА.

2 Санкції можуть становити тимчасове чи остаточне припинення членства.

Розділ І: Загальна теоретична концепція етики

1.1. Певні визначення етики

1.2. Основні припущення

1.3. Підхід до Етичного Кодексу

1.4. Керівні цілі

1.5. Зобов’язання

1.5.1  Зобов’язання Національних Асоціацій- учасників ЄАТА

1.5.2 Зобов’язання учасників Національних Асоціацій

 

Розділ ІІ: Основна частина Етичного Кодексу

2.1. Ключові цінності

2.2. Ключові етичні принципи

 

Розділ ІІІ: Від Кодексу до його практичного застосування

3.1. Вступ

3.2. Шкала етичного оцінювання

3.3. Висновок

Додаток: Статті Загальної Декларації Прав Людини, що стосуються ключових цінностей

Розділ І

Загальна теоретична концепція етики

1.1. Певні визначення етики

Етика 3  – це, у найширшому розумінні, філософська дисципліна, що вивчає людську поведінку, розглядаючи при цьому як моральні наміри, так і людську волю. Етика 4  передбачає можливість вибору поведінки, у тому числі – відповідно до власних параметрів (суб’єктивна етика) та з урахуванням точки зору інших (інтерсуб’єктивна етика).

Деонтологія (професійна етика) вивчає моральні обов’язки та зобов’язання практикуючих фахівців діяти етично.

1.2. Основні припущення

• • Між етикою та практикою існує тісний зв’язок5:  поведінка може бути етичною або ні, залежно від того, чи створює людина комфортні умови для себе та інших.
  • Етика є загальною теоретичною концепцією, на яку практикуючий фахівець покладається при наданні професійних послуг, та яка завжди лежить в основі практики. Вона не обмежується вирішенням складних та проблемних ситуацій.

 

• Етика окреслює цінності, що допомагають людям реалізувати власний людський потенціал; цінності є фундаментальною основою етичних принципів, що становлять рекомендації щодо актуалізації цінностей. Принципи, що лежать в основі деонтологічних норм, є керівництвом для професійної практики.

 

_______________________

3 Визначення взято з Італійського словника, Dizionario delle Idee, Sansoni, 1977 рік, сторінка 392.

4 Чітке значення етики є синонімом моральності (“Ethos” та “Mos” у грецькій та латинській мові означають традиції та звички) та стосується вміння самоаналізу з метою досягнення реалізації, тож ми поводимося етично, коли реалізуємо свій потенціал та беремо до уваги реалізацію потенціалу інших.

5 Практика означає професійні відносини допомоги, що виникають, коли фахівець та користувач налагоджують чіткий контакт. Практика застосовується у всіх чотирьох галузях спеціальності: психотерапії, консультуванні, навчанні та організації; застосування може бути різним, проте логічне обґрунтування залишається незмінним у всіх вищезазначених галузях.

1.3. Підхід до Етичного Кодексу

Етичний Кодекс ЄАТА визначає ключові цінності. Такі цінності пропонують систему орієнтирів, на які фахівець покладається в особистій та професійній поведінці з метою створення комфортних умов для осіб, що беруть участь у професійних відносинах. Такі цінності сприяють у формуванні критеріїв етичної й професійної поведінки. Кодекс охоплює ключові цінності та пов’язані з ними етичні принципи й використовує їх у якості основи, щоб демонструвати етичні моделі поведінки у всіх професіях, покликаних допомагати людям.

Деонтологічні норми (норми професійної етики) пропонують низку обов’язкових правил, що регулюють поведінку фахівця щодо захисту прав кожного клієнта. Ці норми мають безпосереднє відношення до національних законів, і різні професійні організації мають свої особливості.

Метою Етичного Кодексу та деонтологічних норм є захист прав людини та дотримання національних законів.

Цей Кодекс зосереджений на тому, як важливо поважати чіткі цінності та етичні принципи з метою формування системи орієнтирів, щоб правильно поводитися у багатьох різних ситуаціях, навіть якщо вони не є чітко описаними в Етичному Кодексі.

Цей підхід зміщує площину етичної практики від застосування низки правил, що визначають, що можна робити, а що – ні, до розгляду цінностей та принципів, якими керуються практикуючі фахівці у ТА. На додаток до цього інтерпретація нашої етики з точки зору загальних цінностей та принципів допомагає враховувати різні культурні погляди у громаді ЄАТА та надає Національним Асоціаціям зразок для інтегрування в національні деонтологічні кодекси (кодекс професійної етики). Можливі ситуації, що не описані в певних кодексах, чи що потребують вирішення питання у рамках більш ніж одного етичного принципу. У таких випадках будь-який обраний порядок дій стає неетичним лише тоді, коли доведено, що практикуючий фахівець не докладав належних зусиль, щоб дотримуватися цінностей та принципів ТА. Будь-які пропоновані приклади розроблено, щоб показати добропорядну поведінку без багатогранних чинників.

1.4. Керівні цілі

1. Покращити знання та розуміння практикуючого фахівця у рамках Етики (цінностей та принципів, а також – норм та заборон), щоб сформувати систему орієнтирів, що сприяє при аналізі соціальних ситуацій.
2. Надати учасникам ЄАТА чіткі рамки Етики, щоб практикуючий фахівець покладався на критерії, що сприяють у виборі етичної поведінки, та використовував зразок при аналізі ситуацій на практиці.
3. Виділити приклади застосування етичних принципів, засновані на цінностях, так щоб практикуючі фахівці розуміли взаємозв’язок між вищезазначеним та не покладалися лише на низку правил.
4. Продемонструвати необхідність самоаналізу шляхом висвітлення цінностей та етичних принципів замість низки правил та поведінки, якої вимагають останні.

1.5. Зобов’язання

Оскільки ЄАТА побудована, як асоціація всередині Асоціацій, ця стаття складається з двох частин: перша з них присвячена Асоціаціям, а друга – окремим учасникам ЄАТА. Прийняття цього Етичного Кодексу є вимогою до вступу до ЄАТА як для Асоціацій, так і для окремих учасників.

 

1.5.1  Зобов’язання Національних Асоціацій- учасників ЄАТА

Кожна Національна Асоціація – учасник ЄАТА погоджується з положеннями Етичного Кодексу на має наступні зобов’язання.

• Створити власні деонтологічні норми (які можуть брати за основу деонтологічні норми ЄАТА) згідно з:

• Етичним Кодексом ЄАТА.
• Керівними принципами професійної практики ЄАТА та МАТА.
• Національними законами своєї країни.
• Національні деонтологічні норми повинні враховувати різноманітність професій та культур фахівців, які практикують ТА.

• Переконатися у тому, що кожен учасник дотримується Етичного Кодексу ЄАТА, принципів професійної практики ЄАТА та МАТА й національних деонтологічних норм, а також – застосовує вищезазначене на практиці.
• Намагатися вирішувати місцеві проблеми, коли професійна поведінка учасника не сумісна з національними деонтологічними нормами, Етичним Кодексом ЄАТА та національними законами.

 

1.5.2 Зобов’язання учасників Національних Асоціацій

Кожен окремий учасник ЄАТА (як правило, учасник Національної Асоціації), погоджується з Етичним Кодексом ЄАТА й має наступні зобов’язання.

• використовувати його у якості системи орієнтирів при етичних роздумах та мисленні, а також – у якості практичного посібника;
• дотримуватися деонтологічних норм (норм професійної етики) своєї країни, враховуючи особливості своєї професії.

Кожен окремий учасник відповідає за власну професійну поведінку та має знати свої зобов’язання по відношенню до громади ЄАТА. Якщо будь-яка поведінка несумісна з ЄАТА та національними деонтологічними нормами, Національна Асоціація проводитиме розслідування та аналіз, у результаті яких може бути запроваджено санкції, якщо доцільно.

Кожен інструктор ЄАТА зобов’язаний обговорювати та відображати цей Кодекс у всіх положеннях навчання.

 

Розділ ІІ

Основна частина Етичного Кодексу

Етика є дисципліною, що виявляє ключові цінності, що впливають на мислення й поведінку людей.

Цінності походять з життєвої та філософської перспективи, є актуальними для всіх та сприяють створенню сприятливих умов для себе та інших. Вони універсальні й виходять за межі як культурних норм, так і розвитку індивідуального розуміння.

Етичні принципи походять з цінностей та визначають ставлення, яке людина формує з метою передачі цінностей у професійній практиці. Зважаючи на сутність принципів, їх слід інтерпретувати в рамках культури. Певні принципи можуть бути виражені по-різному у різних культурах. Вони також актуальні для кожної людини, яка безпосередньо чи опосередковано взаємодіє з таким практикуючим фахівцем.

У цьому розділі визначено та описано особливі цінності та етичні принципи. Цінності є надзвичайно важливими для всього особистого та міжособистісного розвитку людини, тому можуть вважатися основними правами людини. Ось чому цінності, висвітлені у цьому Кодексі, є сумісними із Загальною Декларацією Прав Людини 6.

Етичні принципи описані коротко. Їх слід застосовувати на практиці, беручи до уваги людей, які є прямими чи непрямими учасниками ситуації. Тому для кожного принципу викладено низку можливих питань, які необхідно вирішити, щоб поводитися етично по відношенню до клієнта, самого себе, як практикуючого фахівця, інструкторів, колег та людського середовища/громади.

 

2.1. Ключові цінності

Цінність – це те, що є фундаментальним для людини та підтримує її особистий розвиток і самовизначення, те ж саме стосується й  інших. Цінності черпають із закону природи, що навчає людей поваги до себе та інших. Наступні окреслені цінності відносяться до Прав Людини та є частиною Загальної Декларації Прав Людини.

Ця система орієнтирів також є сумісною з життєвими та філософськими поглядами ТА. Чимало цінностей виходять за межі вищезазначеного, тому наступний список учасники ЄАТА не повинні вважати вичерпним.

Зважаючи на низку актуальної діяльності, фундаментальними цінностями є:

1 Людська гідність 7

Кожна людина є гідною, незалежно від статі, соціального положення, релігійних переконань, етнічного походження, фізичного й психічного здоров’я, політичних поглядів, сексуальної орієнтації та ін.

2. Самовизначення 8

Кожна людина має право вирішувати своє майбутнє в рамках національних законів своєї країни з урахуванням власних потреб та потреб інших. Кожен має право вчитися зі свого досвіду керувати своїм життям, при цьому враховуючи сутність світу та свободу інших.

3. Здоров’я 9

Фізичне та психічне здоров’я є правом кожної людини та потребує належного захисту.

_____________________________

6 Проголошено 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН у Загальній Декларації Прав Людини.

7 Статті 1, 2, 3 Загальної Декларації Прав Людини, див. Додаток.

8 Статті 18, 19 Загальної Декларації Прав Людини, див. Додаток.

9 Статті 24 та 25 Загальної Декларації Прав Людини, див. Додаток.

4. Безпека 10

Кожна людина повинна мати змогу досліджувати своє середовище та зростати у ньому з почуттям безпеки.

5. Взаємність 11

Кожна людина, яка живе та розвивається у міжособистісному світі, є взаємно- відповідальною за комфортний стан інших та розвиває взаємозв’язок з іншими з метою створення безпеки для себе та інших.  

Ці цінності безпосередньо пов’язані між собою та впливатимуть на фахівців, які практикують ТА у власній професійній діяльності.

2.2. Ключові етичні принципи

Зважаючи на природу цінностей та їх важливість у людському житті, з метою поваги та захисту прав кожної людини, необхідно чітко окреслити рекомендації щодо поведінки, що тісно пов’язані з цінностями. Етичні принципи походять з цінностей та націлені на вибір поведінки, що сприяє добробуту, розвитку та зростанню особистості. Вони є обов’язковими та встановлюють критерії етичної поведінки.

Розглядаючи цінності, як точку відліку, можемо визначити низку етичних принципів. Основними з них є:

• Повага
• Надання можливостей
• Захист
• Відповідальність
• Вірність у відносинах

Серед фахівців, які надають допомогу, етичні принципи повинні бути направленими на цільові групи, щоб заохочувати етичну поведінку. Основними з них є:

• Клієнти
• Власне практикуючий фахівець
• Слухачі
• Колеги
• Людське середовище/громада.

Фахівці, які практикують ТА, враховують кожну цінність та етичні принципи, що витікають з останньої, самоповагу при виборі відношення та поведінки у кожній з цільових груп, як зазначено вище. Практикуючий фахівець аналізує ситуацію, беручи до уваги вплив етичних принципів на практику, та обирає поведінку, що враховує чимало різних чинників, наприклад, клієнт, сам фахівець, середовище та ін.

Після короткого визначення кожного етичного принципу, переходимо до списку, що визначає бали.

________________________

10 Статті 22 та 23 Загальної Декларації Прав Людини, див. Додаток.

11 Статті 29  Загальної Декларації Прав Людини, див. Додаток.

Це надає можливість практикуючому фахівцеві оцінити ситуацію та взяти на себе відповідальність за всій вибір. Перш за все у відповідь на такий етичний принцип розроблено приклади належної практики. Список пропонує критерії, якими необхідно керуватися під час ТА. Метою цього списку є заохочення практикуючого спеціаліста до самоаналізу, щоб застосовувати принципи на практиці. Цей список не є вичерпним, проте кожен фахівець знайде у ньому відповідь на власні питання, досліджуючи п’ять цільових груп. Цей процес надає можливість фахівцеві з’ясувати причини певної поведінки.

1. Повага до кожної особи, як до людини, незважаючи на жодні особливі характеристики чи якості.

• до клієнтів: практикуючий фахівець повинен брати до уваги та намагатися зрозуміти особисті інтереси кожної людини. Фахівець допомагає людині діяти згідно зі своїми інтересами, забезпечує клієнтові доступ до найліпших можливих послуг, створює безпечне й професійне середовище, усвідомлюючи при цьому свої посадові повноваження; практикуючий фахівець обережно створює середовище довіри, уникаючи будь-яких дій, що є корисливими по відношенню до будь-кого, тощо.
• до самого себе: практикуючий фахівець зважає на свої власні інтереси/труднощі/переваги та звертається до інших кваліфікованих колег у випадку будь-якої ситуації чи клієнта, з якими він не бажає чи не може працювати, тощо.
• до інструкторів: інструктор, який знає рівень підготовки слухачів, надає адекватну підтримку, забезпечує наявність усіх необхідних навчальних ресурсів, щоб продемонструвати свій власний стиль викладання та адаптуватися до навчальних потреб слухачів, тощо.
• до колег: практикуючому фахівцеві відомо про рівень професіоналізму його колег, і якщо виникають труднощі, питання можна вирішити разом з ними. Дізнавшись відповідь колег, фахівець може сформувати свою незалежну думку щодо певного питання, тощо.
• до громади: фахівець зважає на культурні особливості своєї громади та не намагається нав’язати людям власні переконання, тощо.

2. Надання можливостей, що підкреслюють важливість сприяння особистісному зростанню кожної людини.

• клієнтам: практикуючий фахівець зобов’язаний працювати над розвитком у клієнтів розуміння власної гідності, відповідальності та прав, тощо.
• самому собі: практикуючий фахівець повинен постійно підвищувати рівень освіти у своїй галузі, щоб поглиблювати свої знання та забезпечувати професійне й особистісне зростання, тощо.
• слухачам: інструктор оцінює компетентність своїх слухачів та надає їм можливість розвивати свій потенціал, зростати та досягати добробуту.
• колегам: фахівець повинен поважати зусилля своїх колег, створювати можливості для підвищення професіоналізму, щоб разом розвивати компетентність та не заздрити досягненням колег, тощо.
• громаді: фахівець дбає про поліпшення добробуту усієї громади та кожної окремої людини, тощо.

3. Захист передбачає піклування як про себе, так і про інших (про фізичне, психічне здоров’я, тощо), пам’ятаючи про унікальність та гідність кожної людини.

• по відношенню до клієнтів: фахівець надає адекватні послуги своїм клієнтам, створюючи безпечне робоче середовище (наприклад, конфіденційність, фізична безпека, інформована згода на ризиковані операції) та зважаючи на руйнівні схильності клієнта. Фахівець не засновує та не підтримує професійних угод, у яких інша діяльність чи відносини негативно впливають на професійну угоду (G)12; конфіденційність слід підтримувати навіть після завершення терапевтичних відносин (Н), тощо.
• по відношенню до самого себе: фахівець дбає про власні цінності та процес навчання, відмовляючись працювати у ситуаціях, що викликають конфлікти всередині самого себе чи що вимагають вищого рівня компетенції. Фахівець пам’ятає про власну безпеку та розриває відносини з клієнтом, якщо перебуває у певному фізичному чи психічному стані, що унеможливлює ефективну й компетентну роботу з клієнтом (К), тощо.
• по відношенню до слухачів: інструктор заохочує слухачів визнавати власні переваги та обмеження, щоб захистити себе й клієнтів від недоцільних чи шкідливих інтервенцій. Фахівці заохочують слухачів дбати про особистісне й професійне зростання, зважати на індивідуальний стиль кожного та вирішувати особисті питання, що перешкоджають їх власній чи суспільній безпеці, тощо;
• по відношенню до колег: практикуючий фахівець не повинен погоджуватися зі зневажливими висловами чи діями колег (В), тощо.
• по відношенню до громади: практикуючий фахівець надає послуги клієнтам згідно з чинним законодавством відповідної країни (І), тощо.

4. Відповідальність означає розуміння наслідків власних дій клієнтами, інструкторами, терапевтами, керівниками, консультантами, тощо.

• по відношенню до клієнтів: фахівець засновує угоди з чіткими положеннями та підтримує професійні відносини таким чином, щоб не завдати шкоди клієнтові, якщо останній не бажає чи не може діяти автономно та відповідально (Е). Фахівець не може у жодному разі експлуатувати клієнта (F) чи свідомо та умисно завдавати йому шкоди своїми діями (С), тощо.
• по відношенню до самого себе: фахівець має брати до уваги вплив своєї посади на клієнта й бути обережним при реагуванні на клієнтів, щоб сприяти їх комфорту та запобігати образам, тощо.
• по відношенню до слухачів: інструктор повинен знати навчальні потреби своїх слухачів та забезпечувати для них необхідні засоби й інформаційну підтримку. Якщо слухач не бажає виправити неетичну ситуацію, необхідно протистояти йому та обрати певний етичний курс дій, тощо.

_________________________________

12 Літери у дужках становлять посилання на попередній Етичний Кодекс ЄАТА.

• по відношенню до колег: практикуючий фахівець бере на себе відповідальність за протистояння діям колеги, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що останній діє неетично та не може вирішити проблему, й повідомлення про неетичну поведінку цього колеги до відповідного етичного органу (L), тощо.
• по відношенню до громади: практикуючий фахівець повинен вважати своїм професійним обов’язком турботу про психологічне та фізичне здоров’я громади, тощо.

5. Вірність у відносинах означає щира зацікавленість у добробуті клієнта.

• по відношенню до клієнтів: фахівець не залишає поза увагою міжособистісний світ людини та зважає на свій вплив на останній, тощо.
• по відношенню до слухачів: інструктор навчає слухачів звертати увагу на міжособистісний світ їх клієнтів, тощо.
• по відношенню до колег: практикуючий фахівець повинен брати участь у конференціях та ін., ділитися досвідом, тощо.
• по відношенню до громади: практикуючий фахівець повинен бути активним учасником життя громади та знати про нього все, тощо.

Щоб прийняти етичне рішення, практикуючі фахівці звертаються до етичних принципів, що дають їм можливість оцінювати різні ситуації, тому їх вибір дій може бути виваженим. Проте трапляється й таке, що фахівці працюють в умовах, у яких немає можливості узгодити всі передбачені принципи. Незважаючи на ці труднощі, фахівець все ж таки повинен оцінити певну ситуацію, врахувати різні інтереси та відповідати за своє рішення.

Наступне схематичне зображення (зображення 1) є синтезом основної частини Етичного Кодексу. Існує три різні рівні оцінювання ситуації у контексті Етики:

1. Перший рівень, Ключові Цінності – обов’язкові для кожної людини та загальноприйняті.
2. Другий рівень, Етичні Принципи – сприяє культурній інтерпретації та підкреслює різницю у різних професіях.
3. Третій рівень, Цільова Група – сфокусований на людях чи ситуаціях, яких слід брати до уваги в цілях етичної практики.

Зображення 1. Синтез основної частини Етичного Кодексу: три рівні аналізу для практичного застосування етики.

		Людська гідність Самовизначення Здоров’я Безпека Взаємність
Ключові цінності
		Повага Надання можливостей Захист Відповідальність Вірність у відносинах
Етичні принципи
		Клієнт Власне практикуючий фахівець Слухачі Колеги Людське середовище/громада
Цільова група

 

Розділ ІІІ

Від Кодексу до його практичного застосування13

3.1. Вступ

Як зазначено вище, метою цього Кодексу є надання практикуючим фахівцям системи орієнтирів, що допомагає їм розглядати й аналізувати ситуації з точки зору Етики, зважаючи на складність соціальної ситуації. Таким чином, фахівці можуть робити адекватний професійний вибір, керуючись цінностями та принципами, нормами й заборонами. Кодекс підкреслює відповідальність практикуючого фахівця при виборі інтервенції у своїй галузі, наприклад, психотерапії, консультуванні, навчанні чи організаторській діяльності.

____________________________

Цей Кодекс підкреслює важливість етичного відношення, яке, очевидно, слід проявити в етичній поведінці. Його необхідно широко застосовувати при аналізі ситуацій, у яких фахівець ТА вносить зміни до своєї практичної роботи, щоб сприяти особистісному зростанню клієнта у його громаді.

Будь-який учасник ЄАТА (1.5.2) зобов’язаний використовувати Етичний Кодекс у якості орієнтиру у своїй професійній діяльності та узгоджувати його з деонтологічними нормами й національними законами своєї країни.

Цей короткий розділ виступає з’єднувальною ланкою в етичній практиці. Пропоновано графічне зображення, що допомагає наглядно уявити всю складність практичного застосування цього Кодексу.

Графічне зображення у вигляді шкали етичного оцінювання спонукає кожного фахівця ТА до розвитку власного мислення у рамках етики, відповідальності за вибір відповідних та доцільних інтервенцій, через складне та детальне аналізування й оцінювання ситуації.

3.2. Шкала етичного оцінювання

Наступна шкала (Зображення 2) окреслює ключові тези, описані в розділі ІІ цього Етичного Кодексу ЄАТА; її головним чином засновано на третьому основному припущенні, зазначеному у розділі 1.2 цього Кодексу: Етика окреслює цінності, що допомагають людям реалізувати власний людський потенціал; цінності є фундаментальною основою етичних принципів, що становлять рекомендації щодо актуалізації цінностей. Принципи, що лежать в основі деонтологічних норм, є керівництвом для професійної практики.

Зображення 2: Шкала етичного оцінювання згідно з Етичним Кодексом ЄАТА

		Людська гідність Самовизначення Здоров’я Безпека Взаємність
Ключові цінності
		ЦІЛЬОВА ГРУПА
			Я	Клієнти		Слухачі	Колеги		Громада
		Повага
Етичні принципи		Надання можливостей
		Захист
		Відповідальність
		Вірність у відносинах

 

Зображення 2 графічно демонструє, що ключові цінності становлять основу та підґрунтя для етичних принципів, що мають бути застосовані на практиці. Стрілка від ключових цінностей до етичних принципів підкреслює необхідність оцінювання питання спочатку в межах ключових цінностей. Наступним завданням є визначення етичних принципів, доцільних у певній ситуації, зважаючи на сферу їх застосування. Така структура є корисною при виборі інтервенції у контексті практики.

Нижня частина зображення представлена у вигляді двомірної таблиці, що посилює та підкреслює візуалізацію складності етичного оцінювання. Необхідно враховувати етичні принципи та різні цільові групи – учасники ситуації, щоб визначити, яка (які) з них потребує (ють) особливої уваги при інтервенції. Часто фахівцям доводиться одночасно працювати з різними цільовими групами та принципами.

Практикуючі фахівці повинні знати про потенційні конфлікти, що можуть виникати при виборі інтервенції. Фахівець ТА приймає виважене рішення, оцінюючи цільові групи в певній ситуації (самого себе, клієнтів, слухачів, колег, громаду), розуміючи можливі наслідки для людини й враховуючи власні погляди, слабкості, пережитий досвід, культуру й цінності.

 

3.3. Висновок

Досить часто, щоб прийняти виважене етичне рішення, доводиться важко й серйозно працювати, здійснювати складну операцію, яку фахівець ТА реалізує через мислення, ставлячи пріоритети – важливі чинники, на які необхідно зважати з точки зору ключових цінностей, етичні принципи та різні цільові групи, з якими слід провести професійну роботу. Об’єктивне сприйняття цього Етичного Кодексу ЄАТА підвищує рівень відповідальності фахівця та становить більше труднощів, ніж перелік норм та заборон; адже враховується складність людського життя та постійна важливість перегляду цінностей, намірів, відношень, бажань та побоювань на додаток до поведінки.

Додаток

 

Статті Загальної Декларації Прав Людини, що стосуються ключових цінностей

Стаття 1: Всі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності й правах. Вони наділені розумом і совістю й повинні діяти в дусі братерства по відношенню один до одного.

Стаття 2: Кожна людина повинна мати всі права та свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого стану. Крім того, не повинно бути жодного розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни чи території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підпорядкованою, несамоврядованою чи іншим чином обмеженою у своєму суверенітеті.

Стаття 3: Кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.

Стаття 18: Кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії; це право передбачає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання як самостійно, так і разом з іншими, прилюдно чи приватно, в ученні, богослужінні й виконанні релігійних та ритуальних обрядів.

Стаття 19: Кожна людина має право на свободу та вільне висловлення своїх переконань; це право передбачає свободу безперешкодного дотримання своїх переконань та свободу пошуку, одержання й розповсюдження інформації та ідей будь-якими засобами незалежно від державних кордонів.

Стаття 22: Кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення та реалізацію економічних, соціальних і культурних прав, необхідних для підтримки гідності та вільного розвитку своєї особистості за допомогою національних дій і міжнародного співробітництва й відповідно до організаційної структури та ресурсів кожної держави.

Стаття 23: (1) Кожна людина має право на працю, на вільний вибір працевлаштування, на справедливі й сприятливі умови праці та захист від безробіття. (2) Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. (3) Кожен працівник має право на справедливу й задовільну винагороду, що забезпечує гідне існування для нього та його сім’ї, і, в разі необхідності, додаткові засоби соціального забезпечення. (4) Кожна людина має право створювати професійні спілки та бути їх учасником з метою захисту власних інтересів.

Стаття 24: Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, у тому числі на розумне обмеження робочого часу та на оплачувану періодичну відпустку.

Стаття 25: (1) Кожна людина має право на такий рівень життя, що забезпечує здоров’я й добробут для людини та її сім’ї, у тому числі –  їжу, одяг, житло, лікування та необхідне соціальне обслуговування, а також – право страхування на випадок безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, похилого віку чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини. (2) Материнство та дитинство мають право на особливий захист та допомогу. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом.

Стаття 29: (1) Кожна людина має обов’язки лише перед тим суспільством, у якому можливий вільний та повний розвиток її особистості. (2) При реалізації своїх прав та свобод кожна людина повинна дотримуватися тільки таких обмежень, що встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання й поваги прав і свобод інших та задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку й загального добробуту у демократичному суспільстві. (3) Реалізація цих прав і свобод жодним чином не повинна суперечити цілям і принципам Організації Об’єднаних Націй.

Переклад з англійської мови на українську виконала перекладач Кравцова Тетяна Євгеніївна.