В Україні сформувалася робоча група, яку складають науковці – члени Української Асоціації Транзакційного Аналізу (УАТА). Це об’єднання науковців працює над актуальними проблемами в різних галузях науки та суспільства, застосовуючи концепції Транзакційного аналізу у своїх дослідженнях.

Метою проєкту є поширення довіри до методу Транзакційного аналізу в наукових і суспільних спільнотах. На поточному етапі роботи об’єднання кожен з членів УАТА, які мають науковий ступінь, працює над своїм проєктом. Результати цих досліджень будуть опубліковані в наукових журналах та представлені на наукових конференціях. На наступному етапі ці публікації будуть розповсюджені в освітніх, медичних, технічних, державних та цифрових установах країни. Представники УАТА будуть обговорювати перспективи використання транзакційного аналізу в цих установах.

Кожні два тижні фахівці УАТА зустрічаються онлайн для обговорення новітніх досліджень і обміну ідеями, які сприяють розвитку транзакційного аналізу в різних галузях. Вони також обговорюють просування своїх проєктів та публікацій.

Наші теми дослідження:

Дослідження «Конструктивний вираз автентичних емоцій» – дослідниця Ганна Яворська (кандидат психологічних наук). Ганна проводить дослідження, присвячене конструктивному вираженню автентичних емоцій (гніву, страху, суму, радості). Протягом десяти років вона здійснює стандартизовані тести, оцінюючи емоційний стан психологічних груп до і після занять з вираження конструктивних почуттів. Її дослідження сприяє кращому розумінню того, як допомогти людям виражати свої справжні емоції в здоровий та конструктивний спосіб відповідно до їх віку в терапевтичних групах з вираження почуттів.

Ідея полягає в тому, що на певній стадії розвитку особистості за теорією П. Левіна могла виникнути заборона на вираз почуттів, і людина в подальшому виражає емоції так, як це характерно для більш дитячого віку. Це дослідження підкреслює важливість автентичності в емоційному самовираженні та роль Транзакційного аналізу у розвитку емоційної компетентності клієнтів.

Дослідження «ПТСР» – дослідник Сергій Мордюшенко (кандидат психологічних наук). Сергій представив своє дослідження, присвячене лікуванню посттравматичного стресового розладу (ПТСР) за допомогою методів Транзакційного Аналізу (ТА). Він детально проаналізував терапевтичні методи та їхню ефективність у лікуванні ПТСР. Одним з основних аспектів його дослідження була техніка “Закриття аварійних люків”, спрямована на підтримку клієнтів у моменти травматичних переживань, що допомагає полегшити проживання симптомів ПТСР і сприяє процесу поступового одужання. Це дослідження підкреслює значення розуміння внутрішніх психологічних процесів клієнтів для ефективного лікування. Сергій прагне показати можливості застосування цієї техніки в практиці військових та клінічних, кризових психологів, тому він провів серію тестових дослідження, яке показало за допомогою стандартизованих методів як за допомогою контракту на «Закриття аварійних люків» у клієнтів зменшується тенденції до  зниження суїцидальних, вбивчих імпульсів та схильності до самопошкодження, що поступово сприяє повному відновленню.

Проблематика терапії дітей та їх сімей з особливими потребами (Вакуленко Ірина, кандидат педагогічних наук). Дослідження Ірини зосереджено на вивченні розвитку взаємостосунків у родинах, де є діти з особливими потребами, з акцентом на інтеграцію всіх Его-станів у ці стосунки.

Основна мета дослідження полягає у створенні умов, за яких сім’я може розвиватися без патологічного симбіозу, що часто призводить до утруднень у розвитку дитини та підтримання здорових стосунків між членами сім’ї. Ірина Вакуленко вивчає, як взаємодія між батьками та дітьми може бути оптимізована через активізацію всіх его-станів, що сприяє більш гармонійному розвитку особистості дитини та покращенню якості життя всієї сім’ї. Дослідження акцентує увагу на важливості визнання та врахування емоційних і психологічних потреб дітей з особливими потребами, а також на важливості підтримки батьків у їхніх зусиллях щодо створення сприятливого середовища для розвитку дитини.

Психологічна допомога у вираженні аутентичних почуттів колишнім військовополоненим методами транзакційного аналізу – Ірина Євтушенко (кандидат психологічних наук).

Однією з головних проблем, з якими стикаються колишні військовополонені, після виходу з полона є дія драйвера “Будь сильним” та заборони “Не будь близьким”. Ці психологічні установки часто перешкоджають їм відкрито виражати свої почуття та ділитися пережитим досвідом з блтзькими та під час психотерапії. Внаслідок цього, багато з них залишаються ізольованими, не здатними знайти підтримку серед оточуючих.

Драйвер “Будь сильним” формує у людини установку на постійне проявлення сили і стійкості, навіть у ситуаціях, де це не є необхідним або доцільним. Для колишніх військовополонених це означає, що вони відчувають потребу приховувати свої емоційні та психологічні рани, що може призвести до глибоких внутрішніх конфліктів та ускладнень у психічному здоров’ї. Заборона “Не будь близьким” створює додаткові бар’єри для встановлення близьких і довірливих відносин з іншими людьми. Вона перешкоджає колишнім військовополоненим відкрито говорити про свої почуття, що ще більше ізолює їх та ускладнює процес реабілітації.

Ірина Євтушенко пропонує низку методів транзакційного аналізу для подолання цих проблем. Вона проводожить тести на дослідження готовності до довіри до та після групової терапії з учасниками на якій пропрацьовують роботу з аутентичними почуттями у колишніх військовополонених. Ірина Євтушенко наголошує, що результати дослідження свядчать, що завдяки методам транзакційного аналізу, вони можуть навчитися краще розуміти свої емоції, відкрито говорити про свої переживання та встановлювати здорові взаємини з оточуючими. Це дослідження є важливим внеском у розвиток ефективних підходів до реабілітації людей, які пройшли через важкі випробування військового полону.

Використання етичних принципів кодексу ЄАТА в площині міжнародних правових відносин

Дослідниця: Зубарева Антоніна, кандидат юридичних наук.

Дослідження Антоніни підкреслює, що дотримання етичних принципів ЄАТА є важливим не лише для ТА-спеціалістів, але й може бути застосоване у ширшому контексті міжнародних правових відносин. Забезпечення гідності, самовизначення, здоров’я, безпеки та взаємності сприяє створенню справедливого та гармонійного міжнародного правопорядку, що враховує інтереси та права кожного індивіда та народу.

Наприклад, принцип гідності передбачає повагу до внутрішньої цінності кожної людини, незалежно від її соціального статусу, походження або особистих обставин. У міжнародних правових відносинах це означає, що всі учасники мають право на повагу та захист своїх прав без дискримінації. Важливим аспектом є забезпечення умов, за яких кожна людина може реалізувати свій потенціал і жити в умовах, що сприяють її розвитку.

А принцип самовизначення є фундаментальним правом кожної людини, що включає можливість вільно обирати свої цілі, дії та спосіб життя. У міжнародних правових відносинах цей принцип має особливе значення, оскільки передбачає, що держави і міжнародні організації повинні поважати вибір кожного народу та індивіда, підтримуючи їх у прагненні до самостійності та незалежності.

Таким чином, ці та інші етичні принципи ЄАТА можуть стати основою для більш етичного та справедливого підходу в міжнародних правових відносинах, сприяючи розвитку гармонійних і взаємовигідних стосунків між державами та народами.

Розвиток комунікативних навичок у педагогічному середовищі за допомогою теорії Функціональної біглості – дослідниця Вікторія Гевко, кандидат історичних наук.

Вікторія активно працює на використанні концепціях функціональної біглості, яка допомагає підвищити комунікативну компетентність педагогів. Це, у свою чергу, позитивно впливає на навчальний процес та взаємини між учнями та вчителями, підкреслюючи важливість психотерапевтичних методів для покращення освітнього середовища. Вона організувала серію тренінгів, на яких педагоги навчаються ефективніше спілкуватися з учнями та колегами, використовуючи позитивні моделі поведінки Его-станів. Ці тренінги сприяють розвитку навичок, необхідних для побудови продуктивних та гармонійних взаємин у навчальному середовищі.

Основна ідея теорії функціональної біглості полягає в тому, що протягом звичайного дня, коли ми знаходимося в контакті зі своїми ресурсами, ми використовуємо наші позитивні, більш ефективні моделі для побудови взаємодій, зустрічей та відносин. Проте, коли ми перебуваємо у стані стресу, не маємо доступу до своїх ресурсів або доступ до них утруднений, ми невільно звертаємося до неефективних моделей поведінки. Ці негативні або неефективні моделі можуть призводити до конфліктів та непорозумінь у комунікації. Вікторія Гевко акцентує увагу на важливості підтримки педагогів у збереженні доступу до своїх ресурсів, навіть у стресових умовах. Це досягається через регулярні тренінги та психологічну підтримку, що допомагають вчителям краще розуміти себе та своїх учнів, а також ефективніше справлятися з професійними викликами.

Під час своїх досліджень Вікторія провела тести на рівень комунікації вчителів до і після тренінгів. Результати цих тестів показали значне покращення комунікативних навичок педагогів, що підтвердило ефективність використання теорії функціональної біглості. Зокрема, було виявлено, що вчителі, які пройшли тренінги, демонстрували більш ефективні моделі поведінки у стресових ситуаціях та знижували рівень конфліктів у класі.

Можливості використання штучного інтелекту в Транзакційного Аналізу в полі психотерапії – дослідник Яворський Максим (кандидат психологічних наук)

Штучний інтелект стрімко проникає в різні галузі науки і практики, включаючи психотерапію. Максим Яворський активно досліджує можливості інтеграції ШІ у цю область, що відкриває нові перспективи для застосування сучасних технологій у психотерапевтичній практиці, що може значно підвищити ефективність та доступність психотерапевтичних послуг.

Основна увага в роботі Максима Яворського приділяється двом ключовим напрямкам: розробці інтерактивних терапевтичних інструментів і створенню алгоритмів для підтримки різних аспектів терапевтичного процесу. Зокрема, він акцентує на використанні регресивних технік у терапії, що включають аналіз і застосування відео та фотоматеріалів з дитячого періоду клієнтів. Ці матеріали можуть викликати і стимулювати пізнавальні процеси під час пригадування і перегляду значущих подій, тим самим впливаючи на всі модальності сприйняття.

Важливим аспектом його роботи є використання штучного інтелекту для моделювання взаємодій з ресурсними значущими особами. Це дозволяє клієнтам віртуально взаємодіяти з такими особами, що може виявитися корисним для розвитку позитивних інтроектів в Его-стані Родителя. Такий підхід допомагає у формуванні підтримуючих, турботливих взаємин, що є особливо важливим для клієнтів, котрі переживають емоційні труднощі або намагаються подолати негативний вплив минулих взаємин.