Основним нормативно-правовим актом, який регулює освітню діяльність в Україні є ЗУ «Про освіту». Відповідно до ст. 1 цього Закону система освіти – сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.
Освітня послуга – комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання. Відповідно до п.2. ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року, 2) до закладів освіти належить: заклад вищої освіти; наукова установа, що здійснює навчання здобувачів вищої освіти на другому (магістерському) та/або третьому (освітньо-науковому/освітньо-творчому) рівні вищої освіти; заклад післядипломної освіти; заклад фахової передвищої освіти; заклад професійної (професійно-технічної) освіти; заклад загальної середньої освіти; заклад дошкільної освіти.
Аналогічний висновок щодо ліцензування наданий у Листі Міністерства освіти і науки України від 12.05.2017 р. № 6.3-1000 «Про отримання ліцензії підприємцем на надання освітніх послуг у разі проведення групових консультувань, семінарів», де вказується, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. N 1187 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти” (далі – Постанова) встановлюється перелік видів освітньої діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також вичерпний перелік документів, які необхідно подавати до органу ліцензування для отримання ліцензії, вимоги щодо кадрового, матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення.
Тому ліцензуванню підлягає лише освітня діяльність, яка здійснюється закладами освіти – юридичними особами. Фізична особа – підприємець не належить до закладів освіти, тому така освітня діяльність станом на 12.05.2017 року не підлягає ліцензуванню згідно Закону і Постанови.
- УАТА не має право як громадська організація проводити процес навчання та видавати про це сертифікати учасникам.
- Навчання може здійснюватися лише при наявності освітньої ліцензії та офіційного працевлаштування тренерів в таку організацію, відповідно до трудових відносин.
- УАТА може бути учасником цивільно-правових відносин, проте істотною умовою будь-якої цивільної угоди є її предмет.
ОФІЦІйНА ТА- ОСВІТА ВІД СЕРТИФІКОВАНИХ ТРЕНЕРІВ, ВИЗНАНИХ ЄАТА, А САМЕ (ІНСТРУКТОРІВ 101 КУРСУ, PTSTA, TTA, TSTA)
Оскільки проведення навчання (тренінгів) з ТА повинно здійснюватися безпосередньо акредитованими тренерами, які сертифіковані ЄАТА, а не ВГО «УАТА», то така діяльність не підлягає ліцензуванню. Так відповідно до пп. D п 2.3. Керівництва ЄАТА . Формальною основою освіти є освітній контракт. Контракт укладається
- -між студентом и викладачем, який повинен мати статус TSTA, або PTSTA чи CTA-тренера, який стає Принциповим Супервізором студента.
- між особою, яка навчається та ЄАТА.
Відповідно до керівництва ЄАТА лише сертифіковані тренери ТА та спеціалісти в ЄАТА, а саме інструктори 101 курсу, PTSTA, TTA, TSTA можуть здійснювати офіційне навчання з Транзакційного Аналізу. Лише їх підписи є визнаними в ЄАТА легітимними.
Лише сертифіковані в ЄАТА СТА-спеціалісти, можуть називатися Транзакційними Аналітиками та психотерапевтами у методі ТА.
Тренер від ЄАТА, який здійснює освітню діяльність в Україні, має працювати як ФОП та сплачувати відповідні податки та подавати звітність.
Про діяльність УАТА на території України.